Подорож українськими садибами – мандри, сповненні таємницями

Зазвичай під садибою мають на увазі житловий будинок із прилеглими господарськими будівлями, садом та городом. Але також це маєтки, власниками яких були знатні й заможні люди. Об этом сообщает bud-v-kurse.in.ua со ссылкой на СМИ.

До такої садиби, як правило, належали розкішний барський будинок, великий парк, флігелі, конюшня, альтанки, алеї, ставки тощо.

Подорожуючи Україною, можна відвідати велику кількість садиб, різних за архітектурними стилями та періодами спорудження.

Більшість із них зводилася іноземними архітекторами й наразі представляє собою унікальну культурно-історичну цінність.

Проте, на жаль, багато садиб-маєтків знаходиться поза підтримкою держави або меценатів, а тому занепадають і руйнуються, з часом перетворюючись на будинки-привиди.

На перший погляд, це виглядає досить сумно, однак в цьому можна знайти й деякий позитив, адже, коли перебуваєш на території занедбаного маєтку, існує неймовірна можливість відчути на собі енергетику старовини й пофантазувати з приводу тодішніх подій та обставин.

Ось кілька садиб, які можна відвідати під час простої подорожі вихідного дня.

Зупинка 1. Садиба роду Остен-Сакенів (на межі смт Немішаєве та село Мироцьке Бородянського району Київської області (автошлях Е373).

Представники княжого роду Остен-Сакенів, яким було подаровано маєток у Немішаєві разом із прилеглими селами, займали високі керівні пости в Курляндії, Польщі, Швеції, Данії й Росії.

У 1873 році садибу в Сакенів купує дружина київського купця Євдокія Астахова, а згодом вона переходить у власність сім’ї графа Воронцова-Дашкова, тодішнього міністра Російської імперії.

Садиба роду Остен-Сакенів на межі смт Немішаєве та село Мироцьке

На жаль, це все, що нині лишилося від маєтку

Центральний вхід. Уявіть, які тут проводили вечори

У 1904 році маєток разом із палацом і парком придбав Андрій Кулик, місцевий заможній селянин, а згодом, під час революції, його було націоналізовано і доведено до руйнації.

Сьогодні, знаходячись на території зруйнованої садиби, мимоволі повертаєшся до тих давніх часів та представляєш особистість Кулика: яким він був, чим займався, як розбагатів та як йому вдавалося доглядати за маєтком, ідеально вживаючись у невластиву для нього роль багатія-аристократа.

Залишимо ці питання історії й радітимемо тому, що після тривалого господарювання іноземців, хоч і протягом достатньо короткого часу, цей дивовижний маєток із розкішним прилеглим парком належав українцю, який все робив для того, щоб зберегти його якомога довше у порядку та цілості.

Зупинка 2. Маєток (дача) спадкоємця залізничного магната барона фон Мекка (село Копилов Макарівського району Київської області (автошлях Е40).

Прикрашена різьбою дерев’яна садиба фон Мекків у стилі "дачний модерн" побудована у 1881 році має два поверхи, невелику терасу та мансарди.

Колись маєток належав барону Миколі фон Мекку, вихідцю зі старовинного німецького дворянського роду, одному з перших автомобілістів та спадкоємцю залізничного магната Карла фон Мекка.

Маєток (дача) спадкоємця залізничного магната барона фон Мекка

Схильний до інновацій, барон фон Мекк проклав першу автомобільну дорогу в Копилові від залізничної станції до своєї садиби, а також відкрив перший у місцевості банк.

Романтичний маєток фон Мекків досить часто відвідували музиканти, поети та художники. Серед найвідоміших – Михайло Врубель та Петро Чайковський. Обидва мали дружні стосунки із сімейством фон Мекків, а останнього навіть пов’язували романтичні відносини із дружиною залізничного магната.

Отже, уявімо собі один із зимових вечорів у Копилові. За вікном мороз, холодний вітер й сніг. І лише у садибі фон Мекків затишно, тепло й весело; грає чарівна музика, чутно жіночий сміх, у келихах піниться біле ігристе, а повітря наповнене ароматом кави.

В гостях у фон Мекків Петро Чайковський – талановитий, емоційний, харизматичний і завжди бажаний гість у маєтку…

Романтичний маєток фон Мекків досить часто відвідували музиканти, поети та художники

Наразі, на жаль, колись розкішна садиба фон Мекків занепадає.

Є надія, що одного дня знайдеться меценат, який візьме під свою опіку цю будівлю та прилеглі до неї території, наведе там лад, відновить вишукані вечірки, а, можливо, й запровадить камерні музичні фестивалі, і ми знов почуємо звуки чарівної музики – і вже не тільки у нашій фантазії, але й наяву…

Зупинка 3. Садиба Муравйових-Апостолів (село Хомутець Миргородського району Полтавської області (автошляхи М03 і Р42).

Цю дерев’яну садибу було побудовано за часів гетьманства Данила Петровича Апостола в кінці 18 – на початку 19 століття.

Згодом сім’я Апостолів поєднала свою долю з сім’єю Муравйових, тому їх нащадки почали використовувати подвійне прізвище – Муравйові-Апостоли.

Цю дерев’яну садибу було побудовано за часів гетьманства Данила Петровича Апостола

На початку 19 століття садиба перейшла у володіння Івана Муравйова-Апостола, історика, письменника й дипломата, який вклав багато зусиль у розбудову грандіозного прилеглого пейзажного парку площею понад 70 гектарів із великою кількістю різноманітних дерев. Вік деяких із них наразі становить кілька сотень років.

Справжньою родзинкою парку залишається так званий дуб-трійця, посаджений Муравйовим-Апостолом на честь своїх трьох синів – Сергія, Матвія та Іполита.

Чи міг тоді батько уявити, що одного дня його сини, правнуки українського гетьмана Данила Петровича Апостола, назавжди увійдуть у світову історію як основоположники руху декабристів?

Хто ж знає… Проте точно можна сказати, що у наші часи своєю величчю і певною таємничістю садиба Муравйових-Апостолів надихає на створення історій. І ось і одна з таких.

"...Темного-темного вечора, у темній-темній кімнаті, сиділи маленькі-маленькі хлопчики.

– Агов, хлоп’ята, що ви тут у темряві робите? Знов щось замишляєте? А-ну, біжіть вечеряти!

– Матусю, ми не голодні! Дай нам ще трішки поміркувати.

– От вояки ви мої! Тримайте хоч пиріжків. А то так і поснете голодними!

Темного-темного вечора, у темній-темній кімнаті, сиділи маленькі-маленькі хлопчики і міркували, як же їм дістатися великого й далекого Петербургу, щоб звільнити всіх знедолених, зробивши світ справедливим, добрим і вільним…

– От, як я і казала: поснули, вояки! Все мріють, щоб світ звільнити. Ех, пишався б прадід такими онуками…"

Наразі маєток Муравйових-Апостолів катастрофічно занепадає

У садибі неодноразово відбувалися таємні зустрічі декабристів.

Двоє синів Івана Муравйова-Апостола – Сергій та Іполит – загинули під час повстання декабристів.

Третього сина Матвія було засуджено на каторжні роботи на 20 років.

Наразі маєток Муравйових-Апостолів катастрофічно занепадає, стрімко перетворюючись на ще один будинок-привід…

Однак історії, пов’язані з цією та іншими українськими садибами, є незабутніми. Тому цінуймо й зберігаймо їх якнайдовше!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube

Світлана БОЧАРОВА для УП.Життя



Джерело статті: “http://uainfo.org/blognews/1570433932-podorozh-ukrayinskimi-sadibami-mandri-spovnenni-taemnitsyami.html”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя